Офіційний сайт Токмацької районної державної адміністраці Запорізької області

Розділи

Календар

« Серпень 2018 »
Пн   6 13 20 27
Вт   7 14 21 28
Ср 1 8 15 22 29
Чт 2 9 16 23 30
Пт 3 10 17 24 31
Сб 4 11 18 25  
Нд 5 12 19 26  

Загальні відомості про район

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОН

Токмацький район утворений 7 березня 1923 року, займає площу 1442,47 кв.км. та є географічним центром Запорізької області. До його складу входять 56 населених пунктів і місто районного підпорядкування – Молочанськ. Представлений 11 сільськими, 1 міською радою та 1 сільською об’єднаною територіальною громадою. Чисельність населення – понад 22 тисячі осіб.
Токмацький район є сільськогосподарським. Найбільш активні сільськогосподарські підприємства району: ТОВ «Аграрна компанія «Дістен», ПрАТ «Міжрайплемпідприємство», ТОВ «А/Ф «Котовського», СВК «Мирний», ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький», ТОВ СВП А/Ф «Дружба». ТФ ПрАТ «Райз-Максимко», ТДВ «Сільгосптехніка». Понад 125 фермерів займаються вирощуванням та виробництвом сільгосппродукції.
На даний час на території району діють два сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, а саме: СОК «Жовтневий» та СОК «Відродження 2015». Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Жовтневий" визнано переможцем серед постачальників молока компанії Danone з семи областей за підсумками 2015 року у номінації "Вертикальний молочний прорив року". СОК «Жовтневий» та СОК «Відродження 2015» приймають участь у Проекті ЄС ПРООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду», який передбачає надання фінансової підтримки для сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Також кооперативи повноцінно співпрацюють з міжнародним благодійним Фондом «Добробут громад», який надає матеріальну допомогу в розвитку сільських територій через створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. В подальшому на базах кооперативів планується відкриття нових сімейних молочний міні ферм.
В 2013 році в с.Нове був висаджений найбільший в Україна та Європі кизиловий сад, де представлені близько 30 сортів кизилу. Загальна площа угіддя понад 14 га та продовжує розширюватися. В унікальному саду зростають більше 12000 насаджень. Після переробки на одному з підприємств м.Дніпра мешканці Токмаччини та всієї України мають змогу поласувати корисними смаколиками з кизилу: варенням, джемами, десертами, ягодами, протертими із цукром, компотами і неперевершеними кизиловими соусами.
На території району ТОВ СП «НІБУЛОН» розпочато будівництво комплексу з приймання, зберігання та відвантаження зернових та олійних культур на залізничний та автомобільний транспорт у м. Молочанськ Токмацького району.
Промисловий потенціал району представлений підприємствами добувної та обробної галузі, а саме: ДП «Хлібна база № 74», ТОВ «Токмацький гранітний кар’єр», ТОВ «Вілтек», ТОВ «Токмак Солар Енерджі», ТОВ «Санталекс Грін Пауер». Токмацький гранітний кар’єр спеціалізується на виробництві щебеню та відсіву. ТОВ «Вілтек» - єдине підприємство в районі на ринку харчової переробної промисловості, спеціалізується на виробництві безалкогольних напоїв. Природно-столова мінеральна вода “Молочанська” ТОВ “Вілтек” за тестом 19 видів мінеральної та питної води в 1999 році Центром незалежних споживчих експертиз визнана кращим продуктом, має диплом лауреата і удостоєна оцінки “Дуже добре”. ТОВ «Токмак Солар Енерджі» та «Санталекс Грін Пауер» спеціалізуються на перетворенні енергії сонячного випромінювання на електроенергію. Виробництво засноване на передових технологіях і є не тільки високоефективним, але й екологічно чистим.
В рамках децентралізації тривають реформи освітньої та медичної галузі. У районі функціонують: КЗ «Молочанська районна лікарня», КЗ «Молочанський центр первинної медико-санітарної допомоги Токмацької районної ради» та розгалужена мережа амбулаторій загальної практики сімейної медицини, фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів.
До мережі освіти району входять 21 загальноосвітній навчальний заклад та 16 дошкільних навчальних закладів, серед яких 6 - навчально-виховних комплексів, Молочанська школа-інтернат. Навчальні заклади велику увагу приділяють впровадженню та розвитку інклюзивної освіти в районі. Ведеться робота над розвитком творчих здібностей обдарованих дітей, як в загальноосвітніх, так і в позашкільних закладах: Молочанський дитячо-юнацькій спортивній школі, Молочанській дитячій школі мистецтв. Кузнею кадрів для сучасного ринку праці став Багатопрофільний центр професійно-технічної освіти.
Культурні потреби населення району задовольняють 24 заклади культури (3 творчі колективи мають звання «народний», 1 колектив - «зразковий»), центральна районна бібліотека та 23 бібліотеки-філії, 2 музеї на громадських засадах. Культпрацівники району та аматори самодіяльності щедро дарують своє мистецтво жителям району. Театралізовані свята, тематичні концерти, різноманітні конкурсно-розважальні програми, підготовлені відділом культури і туризму райдержадміністрації спільно з клубними працівниками, залишаються у пам’яті глядачів яскравими сторінками. А щорічне театралізоване свято до дня Івана Купала «Срібна купальська роса» переросло у регіональний фестиваль календарно-обрядових свят.
Зараз у Токмацькому районі працюють понад 50 майстрів – аматорів декоративно – прикладного мистецтва, роботами яких оформлюються виставки, що відображають культуру, історію та етнічну самобутність Токмацького краю. Жодна експозиція не проходить без вишитих рушників і сорочок, виробів з металу, сувенірів з дерева, кераміки, прикрас з бісеру, сувенірних ляльок-мотанок та багатьох інших найрізноманітніших цікавих матеріалів, серед яких можна зустріти навіть рибячі кістки.
Неможливо не згадати майстрів, які неодноразово приймали участь у всеукраїнських, обласних та районних святах, а також закордоном:
- Мелай Валентина, майстер художньої вишивки, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
- Ракшевський Олександр, член спілки майстрів ковальського мистецтва України.
- Акатов Олег, член спілок "Колорит" та "" Самоцвіти Запоріжжя".
В районі складений реєстр пам’яток культурної спадщини місцевого значення. Ведеться контроль за проведенням археологічних розвідок. Значна увага приділяється пам’яткам історії Другої Світової війни. На території району відкрито пам’ятні знаки трагедії Голодомору, військово-братський меморіальний комплекс поблизу с. Благодатне, де перепоховані знайдені пошуковцями останки воїнів, загиблих при прориві лінії «Вотан» восени 1943 року. На сьогодні на території меморіального комплексу перепоховано останки більш ніж 1000 загиблих воїнів. Меморіальний комплекс має важливе соціальне, моральне, патріотично-виховне значення для населення не тільки Токмацького району, а й усієї України. Він є даниною пам’яті загиблим від вдячних потомків. Згідно проекту цей меморіальний комплекс буде розширюватись і вдосконалюватись, але і сьогодні він є чи не найкращим в Запорізькій області.
Задля вшанування та увічнення пам´яті загиблих героїв, формування національної свідомості, збереження історії рідної землі та патріотичного виховання молодого покоління встановлена меморіальна стела «Небесна сотня. Герої не вмирають». Завдяки всій небайдужій громадськості Токмаччини, яка долучилась до цієї вкрай необхідної справи тепер є куди прийти і увіковічити пам'ять наших героїв-земляків Олександра Шелєпаєва та Ігора Гребінця, які захищаючи нашу незалежність в зоні АТО, віддали життя.
Токмаччина славиться своїми талановитими людьми: вчителями, лікарями, вченими, військовими, хліборобами, тощо:
Єфименко П.С. (1835-1908 рр.) – видатний вчений-етнограф, фольклорист, історик. Єдиний наш земляк, про якого повідомляв поважний словник Блокгауза та Ефрона.
Чечет Г.Г. (1870-1922 рр.) – один з перших авіаконструкторів України. У 1922 році почав працювати інженером на заводі „Дека” м. Запоріжжя (моторобудівний завод), але захворів та помер у березні 1922 році.
Безручко М.Д. (1883-1944) – начальник штабу корпусу січових стрільців, командир 6-ї української дивізії.
Івченко О.Г. (1903-1968) – генеральний конструктор авіадвигунів ЗМК-Б „Прогрес”, доктор технічних наук, академік АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної та Ленінської премії СРСР, нагороджений орденами Леніна та Трудового Червоного Прапора.
Антипенко М.О. (1901-1987 рр.) – заступник командуючого по тилу Білоруського фронту, генерал-лейтенант, доктор історичних наук, старший викладач Академії Генерального Штабу.
Невинний П.Д. – закінчив Військово-повітряну інженерну академію імені Жуковського (м. Москва) у 1936 році; учасник бойових дій, начальник інженерної служби Одеського військового округу, генерал-майор.
Нагнибіда М.Л. (1911 р.н.) визначний український поет, лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка.
Бернштейн М.Д. (1911 р.н.) – український радянський літературознавець, доктор філологічних наук, лауреат Державної премії УРСР імені
Т.Г. Шевченка.
Педенко М.П. (1920-1957 рр.) - комсорг батальйону 255-ї бригади морської піхоти, автор книги „Полундра, червонофлотці!”.
Ласков М.Р. (1923 р.н.) - працював у видавництвах радянських та республіканських газет, член спілки письменників УРСР та України.
Бобир А.Д. – доктор біологічних наук, професор, завідуючий відділом фітопатогенних вірусів Інституту мікробіології і вірусології АН УРСР.
Симоненко П.Л. (1927-1987 рр.) – член спілки письменників СРСР, прозаїк, критик, перекладач, автор книг „Літа орел”, „Понад вітрами” та інші.
Брати Вольвачі. Вольвач В.В – доктор математичних наук., Вольвач П.В.- доктор біологічних наук., Вольвач Ф.В. – доктор географічних наук.
Вівчар Г. (1944 р.н.) - українська письменниця.
Гомон М.В. – член спілки письменників України, член спілки журналістів України. Автор книги „Тендра”, „Чорноморські криниці”, „Моряна”, „Ягорлицький кут”, „Віхола над Балатоном”, „Над Кінбурном чайка плаче”, „Край Токмацький”.
Пальоха В.Л. – вчитель, поет, краєзнавець, автор двох нарисів та двох збірок віршів, його вірші постійно друкуються в газетах міста.
Спицький І.С. – посол СРСР понад 18 країн Азії та Африки, нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради РСФСР від 19.01.1969 р.
Савицький В.І. – генерал-лейтенант, заступник командуючого прикордонними військами Росії.
Черево І.П. – генеральний конструктор КБ підводних човнів міста Ленінграда.
Приходьмо А.М. (1954 р.н.) – доктор філологічних наук, професор Запорізького державного університету.
Рекуненко В.В. (1955 р.н.) – член національної спілки художників України, учасник Всесоюзних та республіканських художніх виставок. Творчі роботи художника зайняли друге місце на виставці в Киеві у 1987 році. Картини Рекуненка В.В. прикрашають приватні колекції не лише в Україні та Росії, але й в Югославії, Німеччині, США, Канаді, Польщі, Греції.
Брати Радченки Сергій та Микола (1957 р.н.) – лауреати Всесоюзних конкурсів естрадної пісні, учасники міжнародних конкурсів естрадної пісні в Болгарії, Угорщині, Чехії, Німеччині.
Антифєєв А.Е. – генеральний директор концерну „Азовмаш”, заслужений машинобудівник України, академік інженерної академії України.
Козирєв В.Ф. – декан транспортного факультету ЗНТУ, кандидат технічних наук, академік АН України.
Гулий Г.А. – доктор технічних наук, директор бюро АН УРСР.
Іванов Ю.М. – кандидат технічних наук, начальник лабораторії УНДІТС.
Гаркавий В.В. – кандидат технічних наук, завідуючий лабораторією УкрНДІМет м. Харків.
Власов Я.Я. – кандидат технічних наук, головний конструктор заводу ім. Кірова.
Звання «Почесний громадянин Токмацького району» удостоєні 10 жителів Токмаччини. Це: Безручко Василь Тимофійович, Сидоренко Іван Олександрович, Віхляєв Юрій Тимофійович, Воронін Володимир Максимович, Деркульський Віктор Радіонович, Гомон Микола Володимирович, Слєпцов Володимир Михайлович, Мельніков Володимир Миколайович, Сардак Микола Тимофійович, Кравченко Анатолій Олександрович.

Кожен з них проявив себе патріотом і зробив значний внесок в розбудову нашого краю.
І майбутнє Токмаччини - як екологічно чистої, самодостатньої та інвестиційно-привабливої території з високотехнологічним розвитком агропромислового комплексу, високим рівнем життя населення і розвитком соціально-культурної інфраструктури.